Візьми промінь світла  і спрямуй його туди, де панує темрява.

Візьми усмішку  і подаруй тому, хто так її потребує. 

Візьми доброту  і яви її тому, хто сам не вміє віддавати. 

Візьми віру  і віддай кожному, хто не має її. 

Візьми любов  і неси її всьому світові. 

Шановні колеги! Дозвольте поділитися з Вами своїм досвідом за темою 
«Підвищення зацікавленості та мотивації навчання учнів 5 – 6 класів на уроках української мови через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій»

           Людство оновлює і удосконалює себе через виховання нових поколінь і, в першу чергу,  через  формування особистості, здатної до творчості, яка являє собою найвищу цінність у будь-якого суспільства, умову його прогресу й процвітання.

          Час зобов’язує педагога шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли б радість і задоволення. Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів, засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

         Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, щоб змогла вона знайти себе в суспільстві, у Всесвіті. На прикладах літературних взірців для наслідування маємо виховати розвинуту людину зі стійким характером, сильною волею, добрим серцем, чистою совістю. Учитель – словесник повинен вивчати кожного свого учня, його можливості, обставини індивідуального саморозвитку, умови саморозкриття і самореалізації.

     Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію про навколишній світ.

          За новим Державним стандартом учні мають не тільки засвоїти певну суму лінгвістичних понять та граматичних правил – вони повинні вільно володіти усною й писемною мовою, послуговуватися нею в різних ситуаціях.

        Як же донести до кожного школяра багатство й красу рідного слова, виробити вміння невимушено вести бесіду, створювати тексти літературною мовою?

      Переконана, що ніякі новітні педагогічні технології не допоможуть словесникові це зробити, коли він за суб’єктом навчання не бачитиме живої людини, яка росте, пізнаючи навколишній світ і себе в ньому, не відчуває серцем душі цієї підростаючої особистості.

            Особливо це стосується дітей 5-6-их класів. Дітей, які щойно перейшли до середньої ланки і великою мірою ще сприймають життя як гру. Їхні очі широко відкритті назустріч казковому, незвичайному. Вони охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність. І тому уроки з елементами казки, гри в такому віці надзвичайно ефективні.

   Психологічний стан учня в процесі пізнавальної діяльності, його зацікавленість, розуміння мотивації у навчанні залежить від тієї активності, яку він проявляє на уроці.

    Працюючи над  темою «Підвищення зацікавленості та мотивації навчання учнів 5 – 6 класів на уроках української мови через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій», я спираюся на використання ігрових завдань, які допомагають підвищити мотивацію учнів до навчання, зацікавити їх предметом.

       У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж традиційний урок з нестандартними елементами.

             Прикладом такого уроку може бути урок у 5-ому класі з розділу "Будова слова. Орфографія" з теми "Префікси пре-, при-, прі-".

Проводжу цей урок з використанням нетрадиційних елементів:

1.     "Казка про пре- і при-";

2.      Гра-загадка "Чому так?";

3.      Гра-змагання "Хто швидше і правильніше";

4.      Скласти і записати твір-мініатюру " Весно, весно! Яка ти чудесна!", який може бути написаний учнями диференційовано:

а) за допомогою опорних слів;

б) словосполучень і початків речень; 

г) самостійно.

Тобто будую уроки так, щоб вони були підпорядковані дидактичній меті: діти мають винести з уроку якомога більше знань, умінь і навичок і вміти їх застосувати у житті.

     Робота над даною проблемною темою, впровадження її у власний педагогічний досвід дали мені змогу переконатися в тому, що поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами вчитель повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, в яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі учні під керівництвом учителя здобувають (а не отримують) справді необхідні знання, вміння, навички. І починати таку роботу необхідно відразу, з 5 – 6 класу, тому що саме в цьому віці у дітей зникає безумовна мотивація до навчання, і вчителю необхідно  посилити у школярів власні корисні мотиви у навчанні, викликати інтерес, сприяти кращому засвоєнню і запам’ятовуванню відомостей з мови.

         Дані завдання мені, як учителю, вдається реалізовувати, використовуючи на уроках української мови в 5 – 6 класах ігрові завдання та окремі інтерактивні технології навчання, які дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху.

          Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови в 5 – 6 класах, я побачила, що завдяки таким технологіямучні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

      Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. 

        Наприклад, інтерактивну технологію «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

Наприклад, вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовую для АОЗ з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм» :

-                Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?

-                Сформулюйте це правило.

-                Наведіть приклади слів з цією орфограмою.

        На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, в 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому прикметником. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.

       Використовуючи на уроках дані технології, я побачила певний результат: учні не лише засвоюють знання, але й вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає пізнавальний інтерес самих учнів.

      Мені ж, як вчителю, використання таких технологій дає змогу розв’язувати ряд завдань: пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до моєї думки, розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, уміти аргументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, тощо.

   Також мені допомагають сприяти підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації учнів 5 – 6 класів до вивчення мови ігрові завдання, які я  намагаюся використовувати на своїх уроках частіше (якщо це вмотивовано типом уроку, його завданнями), тому що вони, у поєднанні з іншими методами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів цього віку лінгвістичні ігри певною мірою активізують. Найчастіше такі методи та прийоми я використовую на уроках повторення й узагальнення вивченого.

Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень отримає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлюєсамореалізацію особистості.

       Досягненню вищезазначених завдань і цілей уроку сприяють цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на уроках мови у 5 -6 класах: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», «Словопіраміда» тощо.

       Ігрові завдання я використовую на різних етапах уроку, тому що вони дають можливість і активізувати увагу учнів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти напруження, і підвищити продуктивність роботи.

А мені (як учителю) дає змогу диференціювати, індивідуалізувати процес навчання, розвивати аналітичне мислення учнів, формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності, сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми. 

 Зрозуміло, що при використанні інтерактивних технологій, ігрових завдань виникають і деякі труднощі, а саме:

-                     іноді важко контролювати процес взаємонавчання,

-                     за невдалого взаємонавчання потрібно перенавчати учнів,

-                     результати роботи учнів менш передбачувані,

-                     виробити в учнів розуміння того, що метою уроку є не просто гра, а гра дидактична, спрямована в першу чергу на засвоєння певних знань,

-                     організувати роботу всіх учнів, які повинні зрозуміти і дотримуватися правил, що вимагає та чи інша технологія або гра,

-                     навчитися вислуховувати думку іншого,

-                     навчитися аргументовано висловлювати свою думку.

     Організовувати свою пізнавальну діяльність під час виконання ігрових завдань, інтерактивних вправ школярів потрібно навчати поступово, тому я практикую, починаючи з 5 – 6 класу, використання зазначених технологій і форм роботи, плануючи ускладнення їх в старших класах.

Презентація досвіду

 Майстер-клас (презентація)